ЗАКОН ПРО ПРОДОВОЛЬЧУ БЕЗПЕКУ УКРАЇНИ ЯК ЮРИДИЧНА ОСНОВА ПУБЛІЧНОГО АДМІНІСТРУВАННЯ У СФЕРІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ

Анотація

Мета статті полягає в обґрунтуванні необхідності прийняття профільного закону про продовольчу безпеку України та визначенні його концепції. Методологія. Методологію дослідження складають: компаративний, системно-структурний, формально-логічні методи. Їхнє використання дало змогу проаналізувати та визначити поточний стан нормативного регулювання публічного адміністрування у сфері забезпечення продовольчої безпеки в Україні; дослідити регулювання вказаних відносин в окремих країнах – членах ЄС (Німеччині, Австрії, Іспанії), сформувати цілісне уявлення про концепцію майбутнього закону про продовольчу безпеку України. Результати. У першому розділі статті визначено поточний стан нормативного регулювання суспільних відносин щодо публічного адміністрування у сфері забезпечення продовольчої безпеки України. Констатовано те, що таке нормативне регулювання не є ефективним, адже відсутній базовий закон України, який би міг бути покладеним в основу реалізації відповідної функції публічної адміністрації. Другий розділ статті присвячений дослідженню нормативного регулювання суспільних відносин щодо публічного адміністрування у сфері забезпечення продовольчої безпеки в окремих країнах – членах Європейського Союзу, а зокрема у Німеччині, Австрії та Іспанії. З’ясовано те, що центральною метою забезпечення продовольчої безпеки у цих країнах та у Європейському Союзі в цілому є забезпечення безпеки продуктів харчування для споживачів. Крім того, виявлено те, що на рівні національного законодавства у різних країнах ЄС є базовий закон або сукупність законів, які регулюють публічне адміністрування у цій сфері. Третій розділ статті присвячений формуванню концепції майбутнього закону про продовольчу безпеку України. Наголошено на тому, що цей закон має чітко визначити компетенцію та повноваження суб’єктів публічної адміністрації у цій сфері, закріпити механізм гарантування фізичної та економічної доступності продуктів харчування кожному, закласти юридичну основу взаємодії публічної адміністрації та інституцій громадянського суспільства у сфері забезпечення продовольчої безпеки України. Висновки. У висновках до статті констатовано те, що новий закон про продовольчу безпеку України має чітко визначити систему сталих цілей та завдань публічної адміністрації у сфері забезпечення продовольчої безпеки України, розмежувати повноваження та компетенцію суб’єктів публічної адміністрації у межах цього функціонального напряму їхньої діяльності, визначити механізм гарантування кожному фізичної та економічної доступності продуктів харчування та товарів першої необхідності, закласти юридичну основу для взаємодії публічної адміністрації та інституцій громадянського суспільства у цій сфері.