ДЕЯКІ ПИТАННЯ ІНСТАНЦІЙНОЇ ЮРИСДИКЦІЇ АДМІНІСТРАТИВНИХ СУДІВ

Анотація

Мета. Метою статті є з’ясування правил інстанційної юрисдикції, юридичних наслідків їх порушення в адміністративному судочинстві та вироблення пропозицій щодо удосконалення чинного законодавства України у цій сфері. Методи. Теоретико-методологічною основою дослідження є загальнонаукові та спеціальні методи. За допомогою універсального діалектичного методу досліджено проблеми визначення у процесуальному законі інстанційної юрисдикції в адміністративному судочинстві і наслідків її порушення у їх складності і суперечливості, а також визначено шляхи удосконалення правового регулювання у цій сфері. Використання спеціально-юридичного методу та методу системного аналізу, а також логіко-правового методу дозволило дослідити зміст окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України, що стосуються теми роботи, у їх системному зв’язку. Результати. Зазначено, під інстанційною юрисдикцією законодавець розуміє вид адміністративної юрисдикції, що визначає суд, уповноважений розглянути і вирішити адміністративну справу по суті, з-поміж судів різних рівнів, переглянути ухвалені в адміністративній справі судові рішення в апеляційному і касаційному порядках. Доведено, що за нині чинним адміністративним процесуальним законодавством України порушення правил інстанційної юрисдикції тягне за собою скасування рішення суду на стадіях апеляційного і касаційного провадження з направленням справи до суду першої інстанції за встановленою підсудністю на новий розгляд. Зроблено висновок, що у ст. 22 КАС України йдеться не про юрисдикцію, а про підсудність. Аргументовано необхідність виключення ст.ст. 23-24 КАС України з параграфу 2 глави 2 розділу І КАС України. Вказано на недоцільність наділення Верховного Суду повноваженнями розглядати деякі категорії адміністративних справ по суті. Обґрунтовано, що адміністративні справи, передбачені у ч. 3 ст. 22 КАС України, повинні розглядатися окружними адміністративними судами як судами першої інстанції. Висновки. Запропоновано змінити назву глави 2 розділу І на «Адміністративна юрисдикція і підсудність адміністративних справ», а назву параграфу 2 глави 2 розділу на – «Інстанційна підсудність», передбачити у КАС України такий наслідок порушення правил, визначених у ст. 22 КАС України, при розгляді справи в суді першої інстанції як передача справи іншому суду за належністю, встановити, що скасування в апеляційному порядку судових рішень, якими закінчено розгляд справи, не допускається, якщо учасник справи, який подав апеляційну скаргу, без поважних причин не заявляв про непідсудність справи у суді першої інстанції.